24 лютого – не просто дата в календарі — це жива рана, яка не гоїться, і пам’ять, яка не має права згаснути.Сьогоднішній день був наповнений в нашому ліцеї особливим змістом, адже немає серед нас тих, кого б не торкнулася ця страшна війна…
В актовій залі нас зібрав реквієм пам’ яті “Болить душа за Україну”.
Серце стискалося біля інсталяції з портретами загиблих випускників. Молоді, усміхнені, сповнені планів — вони дивляться на нас зі світлин, нагадуючи про ціну кожного нашого мирного ранку. Тепер вони — наші вічні вартові.
Окремим ударом у саме серце став перегляд ролика про нашого Героя- випускника — Влада МОСКВИЧА. Його шлях, його мужність і його жертовність стали символом покоління, яке обрало боротьбу замість кайданів. Світла пам’ять тобі, Владе… Під час зворушливої інсценізації ми почули «Молитву України», а після — найдорожче: мрії дітей. Вони мріють про світ без ракет, про повернення додому та про перемогу, яка поверне їм щасливе дитинство.
Пронизливий виступ Дарини КАЧИНСЬКОЇ став музичною сповіддю кожного з нас. А коли зал у єдиному пориві піднявся, щоб заспівати «Червону калину», стало зрозуміло: ми — незламні.
Дякуємо Надії ПАТИК та Анастасії КЛИМЧУК за чудове втілення задуму!
Сьогодні в кожному класі розмовляли про війну: 
в 2-Б класі (керівник Наталія МАНЕЛЮК) помолилися за мир в Україні; в 1-А (керівник Людмила МАМАЄВА), 1-Б (керівник Ірина САВОНІК) та 3-Е (керівник Надія КУНЕРТ) класах дітки малювали символи перемоги; учні 4- Г класу (керівник Оксана ГРИНЧУК) відвідали інсталяцію з портретами загиблих Героїв та віддали їм шану хвилиною мовчання;Наталія НАГОРНА разом зі своїм 8-А поговорили про 4 роки боротьби та незламності…. Ми згадали хронологію цієї війни не для того, щоб знову відчути страх, а щоб пам’ятати — ми вистояли. Ми пам’ятаємо кожного. Ми віримо в ЗСУ. Ми знаємо, що Україна переможе!
Дякуємо всім, хто розділив ці миті пам’яті разом із нами.
